Від духовно-інтелектуального розвитку
до життєвих компетентностей учнів
"Дітям дати радість праці, радість успіху у навчанні,
збудити в їхніх серцях почуття гордості,
власної гідності це перша заповідь виховання.”
В. Сухомлинський
Мета профільного навчання:
- у виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства;
- у розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласників;
- у набуття навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;
- у Прагнення до саморозвитку та самоосвіти, здобуття життєвих компетентностей.
Концепція профільного навчання в старшій школі
• Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання.
• Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів
Структура профільного навчання Чернігівського колегіуму №11
1. Суспільно-гуманітарний:
· Економічний профіль;
· Правовий профіль;
· Історичний профіль.
2. Філологічний:
· Іноземної філології профіль;
· Української філології профіль;
· Історико-філологічний профіль.
3. Художньо-естетичний:
· Художньо-естетичний профіль.
Заходи щодо впровадження профільного навчання
учнів 10-11 класів Чернігівського колегіуму №11
• Створити банк даних педагогічних кадрів, які працюють у профільних класах
• На засіданнях МО вчителів колегіуму, розглядати питання щодо стану викладання навчальних предметів у профільних класах та класах з поглибленим вивченням предметів
• Здійснювати системний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів, що навчаються в профільних класах
• Здійснювати системно-психологічний аналіз особистісних нахилів та уподобань учнів, відповідно до яких рекомендувати профіль навчання
• Продовжувати систему допрофільної підготовки учнів 7-9 класів
• Проводити методичні оперативки з питань:
• Організації, результативності навчання в профільних класах та класах з поглибленим вивченням окремих предметів;
• Забезпечувати наступно-перспективні зв’язки між середньою та професійною освітою відповідно до обраного профілю
• Вивчати стан викладання предметів в профільних класах та класах поглибленого вивчення предметів
• Щорічно проводити круглий стіл «Профільне навчання старшокласників: організація та шляхи вирішення проблем профільного навчання»
• Використовувати розроблену в колегіумі модель «Випускник колегіуму»
• Продовжувати моніторингові дослідження результативності профільного навчання
• Аналізувати питання ефективності профільного навчання та навчання в класах з поглибленим вивченням предметів на засіданнях НМР, педагогічних рад, нарадах при директорові
• Здійснювати аналіз подальшого навчання випускників відповідно до обраного профілю навчання
• Розробити авторські програми відповідних спецкурсів, факультативів профільних класів
• Відпрацювати зміст і форми організації навчальних екскурсій та навчальної практики з урахуванням змісту навчальних програм та профільності навчання
• Урізноманітнити форми співпраці із закладами вищої школи з питання профільного навчання
УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
• успішність реалізації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає:
• створення відповідної нормативно-правової бази (підготовка концепції допрофільної підготовки, положення про курси за вибором, інструктивних листів, наказів щодо організації окремих аспектів допрофільної підготовки, запровадження портфоліо тощо);
• навчально-методичне забезпечення допрофільної підготовки (створення навчальних програм курсів за вибором, орієнтовних навчальних планів для деяких можливих профілів навчання, підручників, навчальних і методичних посібників, методик, засобів навчання);
• створення психологічного супроводу допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості й мотивації учнів до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності; моніторинг успіхів школярів у процесі освоєння курсів за вибором; індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);
• підготовка й перепідготовка педагогів основної школи до роботи в умовах допрофільної підготовки (директорів, заступників директорів, класних керівників, учителів, соціальних педагогів і шкільних психологів);
• розроблення механізму фінансування допрофільної підготовки.
Розподіл годин спецкурсів для учнів 10-11-х профільних класів
10-А клас - Економічний профіль,
10-Б клас - Іноземної філології профіль,
10-В клас - Української філології профіль
11-А клас - Економічний профіль,
11-Б клас - Іноземної філології профіль,
11-В клас - Української філології профіль.
На 2022-2023н.р. плануються такі профільні класи:
- суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль);
- філологічного напряму (української філології профіль, іноземної філології профіль).
Правила організації самоосвітницької діяльності учнів
• Учитель має досконало визначати завдання як для окремих учнів, так і для всього класу.
• Конкретно формулювати певні проблемні завдання під час самоосвітньої діяльності.
• Забезпечувати учнів навчальною літературою, посібниками в достатній кількості.
• Враховувати індивідуальні особливості учнів, їхні здібності, інтереси, нахили.
Особливості вивчення української мови в профільних класах
• більш глибоке і повне опанування понять, передбачених стандартом освіти;
• широке використання знань із споріднених предметів;
• застосування активних методів навчання;
• організація дослідницької, проектної діяльності учнів.
Профільне навчання іноземної мови передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення предмета. Воно має створити учням сприятливі умови для врахування їхніх індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей, нахилів, мотивів і потреб для формування чіткої орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності, пов'язаної з іноземною мовою. Це здійснюється в результаті широкого використання вчителями іноземної мови колегіуму активних методів навчання, організації дослідницької та проектної діяльності учнів, залучення до навчального процесу освітніх технологій, електронних засобів навчального призначення.
Сучасна парадигма іншомовної освіти в колегіумі зорієнтована на таку організацію навчання, яка забезпечує комунікативно-діяльнісний характер процесу оволодіння іноземною мовою в інтеграції з міжкультурним спрямуванням його змісту.
Основна школа реалізує іноземної філології профіль, зорієнтований на поглиблення мовної компетенції учнів, формування в них наукового свідогляду, проникнення в зміст лінгвістичної дійсності, яка орієнтується в мові й мовленні.
