Середа, 13.11.2019, 16:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Чернігівський колегіум № 11

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради щодо успішного навчання

 Поради батькам
щодо успішного навчання
та міцного здоров’я дітей

1) Дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання,дозвілля,відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, конторолювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, сімейні плани тощо.

2) Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитися її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями та способами їх задоволення.

3) Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідуванні нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4) Виховувати в дітей відповідальне,  ціннісне ставлення до свого здоров’я, культивувати розуміння обов’язку, допомагати в майбутньому своїм престарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям утримувати свою сім’ю.

5) Компетентно й педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, докучливості, залякування, з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, токсикомани, алкоголіки). Намагатись, аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків, родини,а не від компанії, з вулиці тощо.

6) Обмежувати доступ дітей до інформації,що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин.

 7) Розвивати й заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію, власні переконання; навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами, алкоголем тощо.

8) Підтримувати постійний зв’язок зі школою, іншими виховними структурами суспільства, допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.

9) Знати й уміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків. токсичних речовин, алкоголю тощо (зміни фізичного стану, поведінки, активності тощо).

10) Бути готовими до консультацій із педагогами,психологами, медиками; до відвертої та спокійної розмови з дитиною; до прийняття певних дисциплінарних рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини й контактування її з підозрілими товаришами. Первинною профілактичною роботою стає якомога повна інформація про фізичне, психологічне й духовне здоров’я людини, його збереження.

     Доброзичливий, здоровий клімат у школі допомагає викликати учнів на відверту розмову, краще сприйняти інформацію.

     Тяжіння підлітка до вживання психоактивних речовин найчастіше є симптомом більш загального особистісного неблагополуччя, ніколи не буває випадковим, а є логічним завершенням попереднього розвитку.

     Саме ці особливості викликають відхилення в поведінці, напруженість у соціальних контактах, які в свою чергу пов’язані з виникненням потреби змінити свій психічний стан.

Для поліпшення взаємин із дітьми «групи ризику»
практичним психологом розроблені такі
рекомендації вчителям:

1. Адекватність вимог: відповідність їх можливостям учня – надання йому права самому визначати свої головні інтереси в житті. Нав’язування педагогами й батьками учню власних високих стандартів,чужих йому інтересів викликає, як правило, у нього почуття невпевненості, неповноцінності, інколи й агресію.

2. Забезпечення емоційного комфорту підлітку. Небажано, щоб учень сприймав учителя як налаштованого проти нього, тому потрібно сприймати дітей «групи ризику» такими якими вони є, спокійно,а не спалахувати на кожне їхнє негативне висловлювання або вчинок.

3. Посилення контролю. Його особливо потребують імпульсивні,  нестримані діти. Рекомендується за провини їх не стільки карати, скільки викликати почуття розкаяння за вчинене. Використовувати такі засоби виховного впливу, як стимуляція зразкової поведінки, демонстрація образи, відмова від схвалення.

4. Схвалення активності. Гіперактивних і неорганізованих дітей рекомендується завантажувати корисною та цікавою діяльністю, не залишаючи багато часу для байдикування. Інакше вони використовуватимуть його для небажаних дій.

5. Надання самостійності в такій індивідуальній формі, щоб у підлітка розвинулося почуття причетності, розуміння значущості власного місця в житті та своєї соціальної ролі і, зрештою,щоб підліток прийшов до зміни моральних цінностей, підвищення рівня відповідальності та впевненості в собі.

6. Уникати навішування ярликів. Досвід доводить, що переглядання вчителем своїх суджень про дітей «групи ризику», швидка позитивна реакція та схвалення їхніх зусиль у подоланні своїх недоліків у навчанні й спілкуванні мають великий виховний ефект.

7. Викорстання схвалення та заохочення. Дітей «групи ризику» хвалять за поліпшення навчальної діяльності (а не тільки за здібності), за підвищення рівня вихованості, а також за зусилля в творчій діяльності.

8. Визнання педагогом власних помилок і вибачення.

9. Застосування покарання в необхідних випадках.

Для формування позитивного самостановлення учнів бажано,
щоб учитель у своїх стосунках із ними керувався такими правилами:

     - приділяти увагу всім учням;

     - знаходити час для особистісного контакту з кожним учнем;

     - відзначати успіхи учнів і хвалити їх справедливо;

     - ураховувати індивідуальні особливості учнів.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Друзі сайту

Чернігівський колегіум №11© 2019