ДЕНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Тематичний матеріал для проведення 

"Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності"

1. Правила безпечної поведінки на воді влітку

       Досвід і спостереження свідчать, що нещасні випадки на воді трапляються при порушенні заходів безпеки. Щоб не було біди для себе і для всіх, хто нас любить, давайте поводитись на водоймах так, як вимагають заходи безпеки життя: обачно і обережно.

       Купатися краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче 17-19^О С, у більш  холодній - перебувати небезпечно.

       Плавати у воді не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватись поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

       Не слід доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька    разів по 15-29 хвилин.

       Не можна входити та пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферичні судини сильно розширені для тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м'язів , що введе за собою припинення дихання. Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, безпечне місце для купання необхідно вибирати з поступовим схилом та твердим чистим дном. У воду слід заходити обережно.

       Не влаштовуйте грубі ігри на воді, підпливаючи під тих, хто купається, не можна хапати їх за ноги, "топити"; подавати помилкові сигнали про допомогу.  

       Дуже обережно плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках! Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря і вони втратять плавучість.

       Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, спеціально необладнаних.
       Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

        Не запливайте далеко, тому що можна не розрахувати своїх сил.

       Купання з маскою, трубкою і ластами, потребує обережності. Не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога. Не наближайтеся до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу. Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Особливо багато тоне людей влітку під час спеки. Друга головна причина загибелі на воді: спочатку самовпевненість, а потім страх.

       Коли у воді судома зводить м'язи, це лякає людину. На якусь мить розладнується дихання, втрачається координація рухів, голосову щілину зводить спазм. Цього часом буває цілком достатньо, аби захлинутися.

       Судоми самі по собі не можуть утопити, треба лише вміло їм протидіяти.

       Коли звело литку (а це, до речі, буває найчастіше), слід захопити рукою пальці ноги, сильно притягти їх до себе і тримати так, незважаючи на біль. Допомагає й енергійний масаж у воді напружених м'язів. Та , як правило, через 3-5 хвилин судоми минають без стороннього впливу. Отже, треба просто протриматися цей час на плаву, не панікувати.

       Багаторічні спостереження свідчать, що переважно тонуть ті, хто вміє плавати. Підвищення рівня свободи веде до зниження рівня безпеки.

2. Заходи пожежної безпеки

       В Україні щорічно виникає близько 45 тис. пожеж, внаслідок яких гине понад 3,5 тис. людей, серед них більше 100 дітей, отримують травми близько 1500 чоловік. Вогнем знищуються десятки тисяч будівель, понад 1000 одиниць техніки, гине більше 1000 голів худоби. Основна кількість пожеж (80%) - виникає в житловому секторі.

       Головними причинами пожеж є:

• необережне поводження з вогнем;
• порушення правил монтажу та експлуатації електричного обладнання;
• порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення;
• порушення правил користування газовими та гасовими приладами
• дитячі пустощі з вогнем та пожежонебезпечними приладами (щороку виникає близько 2,5 тис. пожеж).

       Найчастіше пожежі виникають від необережного поводження з вогнем, в тому числі при палінні. Тож з вогнем треба поводитися дуже обережно. Він завжди повинен перебувати під контролем. У жодному разі діти не повинні гратися з сірниками, запальничками, запалювати папір, пух, сухе листя тощо. Небезпечними є також бенгальські вогники, петарди і феєрверки.

       Також не можна запалювати вогнища у полі, в лісі, на торфовищах. Недопустимо дітям самостійно запалювати газові прилади, вмикати електрообігрівачі, праски, телевізори. Дуже небезпечно запалювати речовини, які легко займаються. Часто діти проти комарів влаштовують кадильниці (так звані "димовухи"), іскри від яких під час роздмухування можуть запалити спалимі речі.  Пожежа може виникнути і від розпаленого поблизу будівлі вогнища. Під впливом вітру вогонь або іскри можуть потрапити на споруди, автотранспорт тощо. Тому розводити вогнища дозволяється в безвітряну погоду на відстані 15 метрів від будівлі під постійним наглядом.

      Сірники в руках дитини найчастіше створюють безпосередню загрозу виникнення пожеж. В жодному разі не можна бавитися з сірниками, підпалювати ними сміття, сухе листя, папір, запалювати сірники та розкидати їх. Сірник може призвести до опіку. Були випадки, коли іскри від нього потрапляли в очі дитини, призводили до вибухів парів легкозаймистих рідин.

       Сьогодні майже у всіх торгівельних закладах є в продажу запальнички. Вони не менш небезпечні, ніж сірники. Час їх горіння триваліший, ніж у сірника, тож часто діти користуються ними під час відвідування темних підвалів, горищ, комор, зазвичай без дозволу дорослих - а це дуже небезпечно. Якщо вже виникла необхідність освітити приміщення (у випадках тимчасового відключення електроенергії), доцільніше використовувати кишенькові електричні ліхтарики, котрі відносяться до безпечних освітлювальних засобів.

      Не менш пожежонебезпечними є свічки. Користуватися ними можуть лише дорослі. Але діти повинні знати, що свічка встановлюється тільки на надійний підсвічник з неспалимого матеріалу та подалі від штор, меблів й інших спалимих матеріалів. Свічками, так само як і сірниками та запальничками, бавитися не можна.

       Розповсюдженою причиною пожеж є порушення правил безпеки при користуванні електроприладами. При користуванні ними потрібно запам'ятати, що ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• включати в одну розетку декілька побутових приладів;
• обгортати електричну лампочку тканиною чи папером;
• залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;
• застосовувати саморобні обігрівачі;
• користуватися пошкодженою електропроводкою, розетками, вимикачами;
• замінювати перегорівши запобіжники на саморобні (жучки);
• встановлювати електронагрівальні прилади на горючі основи.

       Щоб уникнути пошкодження електропроводки та уникнути виникнення коротких замикань її, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• вішати на проводку різноманітні речі, закріпляти за газові труби та батареї;
• допускати доторкання електропроводки з телефонними проводами, вітками дерев та дахами будинків;
• використовувати для електромережі телефонні чи радіо дроти.

       Всім мешканцям як багатоповерхових, так і приватних будинків, потрібно завжди пам'ятати, що недотримання правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання може обернутися пожежею. Тому користуватися ними необхідно уважно і обережно. Електронагрівальні прилади повинні вмикатися в електромережу за допомогою справних штепсельних з'єднань та розеток заводського виконання, без пошкоджень. Не можна встановлювати електронагрівальні  прилади в  безпосередній близькості від горючих предметів, виготовляти та використовувати саморобні нагрівальні прилади, закріпляти електричні дроти за газові чи водопровідні труби, а також за батареї опалення.

       Електронагрівальні прилади (праски, чайники, плитки) - слід встановлювати на негорючих підставках, а при виході з дому обов'язково  виключати. Забороняється перевантажувати електромережу одночасним включенням великої кількості електроприладів в одну розетку. В жодному разі не можна встановлювати ввімкнені праски "підошвою" на спалимі матеріали. Якщо електроприлад іскрить, його потрібно негайно вимкнути з електромережі. Не можна накривати електронагрівальні прилади, що працюють, папером, тканиною або іншими легкозаймистими матеріалами, сушити на них одяг, взуття тощо.

       Ні в якому разі не можна замість стандартних запобіжників, застосовувати саморобні, так звані у народі "жучки". Забороняється обгортати електролампочки та світильники папером, тканиною або іншим горючим матеріалом, користуватися лампами, скло яких має сліди затемнення чи випуклості.

       Пожежну небезпеку створюють телевізори. Їх не можна ставити в меблеві стінки, накривати корпус тканиною. У всіх цих випадках порушується вентиляція в середині апарата, що може призвести до його перегріву та пожежі. Якщо на екрані зникло зображення, або почалося миготіння чи з'явився надмірний шум, апарат слід негайно вимкнути з електромережі. 

       При експлуатації телевізорів потрібно дотримуватись наступних правил пожежної безпеки:

• допускається застосовувати тільки стандартні запобіжники, які передбачені заводом-виготовлювачем;
• розетка підключення вилки живлення повинна знаходитись в доступному місці для швидкого відключення телевізора від електромережі;
• обов'язково вимикати вилку шнура живлення з розетки, якщо телевізор вимкнений;
• якщо органи керування пошкоджені чи телевізор не справний (нема зображення, гул, запах горілим), необхідно негайно вимкнути телевізор з електромережі висунувши вилку з розетки, визвати спеціаліста, та до його приходу не вмикати самим телевізор.

Забороняється :

• встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих та горючих предметів та в меблеву стінку, де внаслідок недостатнього доступу повітря телевізор погано охолоджується;
• закривати вентиляційні отвори в задній кришці корпуса телевізора;
• доручати ремонт випадковим людям;
• залишати включений телевізор без нагляду;
• дозволяти дітям дивитися телевізор в відсутності дорослих.

У випадку загоряння електропобутових приладів необхідно :

• знеструмити електроприлад (вийняти вилку з розетки, а якщо доступ до неї неможливий, вимкнути автомат чи викрутити пробку в електролічильнику), викликати пожежно-рятувальну службу за номером - 101;
• якщо горіння після знеструмлення не перестало, загасити вогонь підручними засобами, якщо це телевізор - накрити  покривалом;
• щоб уникнути отруєння продуктами горіння, негайно вивести з приміщення людей, не зайнятих гасінням пожежі, в першу чергу дітей.
• після ліквідації загоряння провітрити кімнату.

       Часто виникають пожежі від порушення правил пожежної безпеки при експлуатації побутових газових приладів. Основна причина цих пожеж - витікання газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, з'єднувальних вузлів та через горілки газових плит. Природний та скраплений балонний гази (пропан-бутанова суміш), можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Тому при наявності запаху газу в приміщенні забороняється запалювати сірники, запальнички, вмикати електричні прилади, заходити в приміщення з цигаркою - все це може послужити причиною вибуху. Якщо витікання газу виникло з відкритого крану, то його необхідно закрити і провітрити приміщення. У випадку витікання газу в результаті пошкодження газової мережі чи приладів - користування ними потрібно призупинити і негайно викликати  газове господарство. Категорично забороняється користуватися  відкритим вогнем для виявлення витікання газу з трубопроводів, балонів. Для цього застосовують мильний розчин. Забороняється включати та користуватись газовими приладами дітям. При користуванні газовими колонками та газифікованими печами, забороняється користування ними при недостатній тязі в димарі. Недопустимо самостійно ремонтувати газові плити, колонки, трубопроводи, встановлювати балони ближче 1 м від опалювальних печей, підігрівати балони та зберігати їх в підвальних приміщеннях.

       Як уникнути ураження електричним струмом.

       Для профілактики уражень електричним струмом виконують наступні поради:

• ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води;
• зношені електричні шнури слід відремонтувати або викинути;
• якщо у домівці є маленькі діти - надійно закривайте від них електророзетки.

3. Дії під час виникнення пожеж у будинку

       Небезпечність отруєння чадним газом

       Практичні дії при виникненні пожежі:

• негайно повідомити пожежно-рятувальну службу за номером - 101, назвати точну адресу пожежі, кількість поверхів будівлі, місце виникнення загоряння, обстановку на пожежі, наявність людей та повідомити своє прізвище;
• прийняти заходи (по можливості) по евакуації людей, гасінні пожежі і збереження матеріальних цінностей;
• приступити до гасіння пожежі всіма підручними засобами пожежогасіння
• забезпечити зустріч пожежно-рятувальних підрозділів.

       До підручних засобів пожежогасіння відносяться: вода, пісок, кошма (щільна тканина для ізоляції джерела горіння від повітря), вогнегасники.

       Пам'ятайте, що під час пожежі виділяється велика кількість токсичних продуктів горіння, вдихання яких може призвести до отруєння, а в деяких випадках і до загибелі людини. При пожежі дим та продукти горіння підіймаються в гору, а з низу йде приплив свіжого повітря, тому необхідно пригинатися ближче до підлоги. Для того, щоб вийти з задимленого приміщення - застосовують зволожену хустку або марлю.

       Якщо на людині загорівся одяг, перша допомога повинна бути направлена на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення, та швидко гасять одяг, що горить, будь яким способом: накривають покривалом, заливають водою, засипають піском.

       Якщо погасити пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів  неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами. Під час переходів через задимлені ділянки затримуйте дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і ви можете знепритомніти, що призведе до вашої загибелі. Категорично забороняється використовувати для евакуації ліфти.

       Якщо пожежа виникла в сусідній квартирі і через сильний дим і вогонь неможливо вибратися назовні, залишайтеся у своїй квартирі. Зачинені та добре ущільнені двері надійно захистять вас від небезпечної температури і диму.

       В разі загоряння дверей вашої квартири поливайте їх зсередини водою. Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння, позакривайте щілини у дверях та вентиляційні отвори мокрими ковдрами, рушниками тощо. Якщо дим проникне у квартиру - лягайте на підлогу, там завжди є свіже повітря.

       Отруєння може статись під час роботи двигунів автомобілів. Велика трагічних випадків відбувається у закритих приміщеннях з відсутньою вентиляцією, наприклад, в гаражах.

       Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м'язова слабість, червоний колір обличчя, тривала дія чадного газу може привести до загибелі.

       Перша допомога при отруєнні чадним газом:

• негайно викличте машину "швидкої медичної допомоги";
• постраждалого необхідно винести на свіже повітря.